Гарантування вкладів — як працює система?
Банківська система в більшій мірі, ніж економіка в цілому, схильна до кризових явищ, які можуть зачепити не тільки фінансово нестійкі банки, але і клієнтів, що мають тісні взаємини з цими банками. Витрати, пов'язані з відновленням платоспроможності, несумірні з втратою довіри до кредитних інститутів з боку приватних вкладників. Ось чому сьогодні актуальним є гарантування депозитів населення і юридичних осіб з боку держави.
Нюанси системи гарантування вкладів
Гарантування вкладів — система правових норм і механізмів, спрямованих на сприяння мобілізації заощаджень з метою захисту банківської системи від фінансових криз, а дрібних вкладників — від ризиків, які вони не здатні оцінити і врахувати в своїх інвестиційних рішеннях. Система гарантування означає, що в разі виникнення банківської кризи все збитки відшкодовуються за рахунок коштів фондів, спеціально створюваних для цих цілей. Ця система може відрізнятися повнотою охоплення депозитів:
- вклади фізичних і юридичних осіб;
- міжбанківські депозити;
- депозити в євро та доларах місцевих і іноземних банків.
Також різниться за характером і лімітами відшкодування.
Роль фонду обов'язкового страхування
Гарантоване повернення або система страхування вкладів є механізмом захисту депозитів клієнта банку в разі банкрутства останнього. У разі, якщо установа стає неплатоспроможною, вкладник отримує повне або часткове повернення суми. Така практика діє у багатьох розвинених країнах світу і підвищує довіру до банківської системи в цілому.
Її розвиток почався ще в 30-х роках минулого століття. В період Великої депресії в США була заснована FDIS (Федеральна корпорація зі страхування банківських вкладів), покликана згладити руйнівний вплив кризи на економіку країни. У європейських країнах система страхування з'явилася куди пізніше: в 90-х роках в Польщі (а також Угорщині, Чехії, Литві та інших), потім в Україні та Білорусі. У Російській Федерації вона закріпилася тільки в 2003 році.
Робимо висновок
Система страхування депозитів не позбавлена недоліків. Вона не виключає загострення ризиків банківської діяльності. Джерелом сплати страхових премій є прибуток, що стимулює менеджмент комерційних банків проводити високоризикові операції з метою відшкодування понесених витрат. В результаті знижується рівень надійності банку.
Обсяг страхових платежів часто залежить від ступеня ризику кредитної організації, обсягу депозитів, що покриваються системою страхування. Великі банки формують значно більшу частину страхового фонду, а малі можуть проводити необґрунтовану з точки зору ризику політику.
